Ви хочете, щоб ваш малюк виріс відповідальним та чуйним до вас та інших? Тоді змалечку йому потрібно виділити певні домашні обов’язки.
Першим таким обов’язком буде прибирання іграшок, далі – це може бути складання з вами випраної білизни (маленька дитина залюбки буде шукати однакову пару шкарпеток), допомога у митті посуду (дитина подає, а мама чи тато миють посуд). Спочатку ваші син чи донька будуть це робити разом з вами, а з часом ви і не помітите, як вони роблять це самостійно.
Часто ми, батьки, не дозволяємо дитині нам допомагати, тому що вважаємо, що потім все рівно прийдеться переробляти. Але це неправильний підхід. Коли ви відмовете раз чи два, втретє малюк може й не запропонувати допомогу. Іноді батьки вважають, що хай краще дитина робить уроки, відвідує гуртки та секції, а по дому вони впораються самостійно. Але це теж не вірна тактика. Особисті успіхи та досягнення не повинні бути важливішими за турботу про близьких.
Якщо ви хочете виховати дитину гарним помічником, тоді ось декілька порад:
Cтежте за своїми словами. Дякуйте дитині за те, що вона хороший помічник, а не просто говоріть їй «дякую за допомогу». Так ви підвищуєте їй самооцінку і вона відчуває себе корисною і важливою.
Розплануйте дитячий графік. Щоб навчити дитину планувати свій час і привчити її до порядку, додайте домашні справи до її розкладу (після уроків музики, малювання, хореографії чи спортивних тренувань).
Перетворіть це на гру. Так, як усі діти люблять гратися, перетворіть виконання домашніх обов’язків на гру.
Не платіть гроші за допомогу. Гроші можуть знизити дитячу мотивацію, так як це більше схоже на бізнес-угоду.
Давайте ті завдання, які корисні для всієї родини. Якщо ви хочете попрости дитину про допомогу, то краще сказати: «Прибери у вітальні» , аніж «Прибери СВОЇ іграшки». «Помий посуд» замість «Помий після СЕБЕ посуд».
Не вживайте фразу «РОБИ РОБОТУ ПО ДОМУ». Ця фраза звучить наказово. Краще казати: «Давай приберемо», тоді домашні справи не перетворяться на рутину.
Не асоціюйте домашні обов’язки з негативом. Не можна наказувати дитину за якусь провину виконанням домашніх справ. Не варто скаржитися при дитині, що вам уже набридло мити після всіх посуд та весь час прибирати вдома, тому що чадо візьме з вас приклад.
Не вимагайте від дитини більшого, аніж вона може. Невеличкий перелік справ, які можуть виконувати діти в залежності від віку. Дитина у віці:
2-3 років – збирає іграшки, підмітає підлогу і складає власний одяг на стільчик; 4 років – допомагає сервірувати стіл, годує домашніх улюбленців, допомагає мамі чи татові застилати постіль після сну; 5 років – розливає по склянках воду, молоко чи сік, прибирає кімнату, відповідає на телефонний дзвінок, виносить сміття; 6-8 років – чистить овочі овочечисткою, вибиває килим, готує бутерброд, вигулює собаку; 9-10 років – замінює постіль на ліжку, робить покупки, дещо може випрасувати, планує власний день народження, пришиває ґудзики; 11 років – залишається вдома з меншим братом чи сестрою, стежить за своїм одягом, розкладає їжу на тарілки, сервірує стіл, прибирає зі столу, миє посуд, вкладає спати молодших, читає їм казку.
Дотримуйтесь цих простих порад, і вже найближчим часом помітите, як ваші діти стають справжніми помічниками.
Коли я вирішила приготувати цю страву, то в голову прийшла одна відома фраза: «Хорошо иметь домик в деревне». Як же це приємно готувати страви зі своєї власної картоплі! А як смачно пахне домашнє м’ясо!!! Мммм… Але цього всього б не було, якби не батьки, які проживають у тому самому «доміку» і не покладаючи сил ведуть домашнє господарство! ВЕЛИКЕ ЇМ СПАСИБІ!!!
Інгредієнти:
Молода картопля – 10 штук великого розміру Курячі гомілки – 6 штук Сіль, перець, італійські трави за смаком Олія
Спосіб приготування:
Готую маринад для курячих гомілок: дрібно нарізаю цибулю, давлю часник, додаю солі з перцем та приливаю олією. Перемішую
На попередньо вимитих та обсушених гомілках роблю ножем надрізи, кладу в маринад, натираю та відправляю до холодильника
А тим часом чищу картоплю. І нагріваю воду у чайнику
Кладу очищену картоплю до мультиварки. Заливаю її кип’ячою водою. Присолюю трішки
М’ясо кладу до контейнера- пароварки. Вибираю режим “Приготування на пару” і ставлю таймер на 40 хвилин.
Р.S. Для молодої картоплі 40 хвилин – це забагато. Але особисто я люблю, коли картопелька розвалюється, коли її їси. Якщо ж вам так не до смаку, то дістаньте картоплю раніше, пересипте в іншу каструлю та замотайте чимось теплим, щоб вона не охолола раніше, ніж приготуються гомілки.
Однією з найбільш розповсюджених проблем, з якими зіштовхуються батьки дошкільників, – поганий апетит у дитини. Але дорослим варто розуміти, що малюки 2-6 років не потребують великої кількості їжі. Достатньо енергії вони отримують за рахунок перекусів печивом, фруктами, бубликами чи сухофруктами. Їм не потрібні порції каші та борщу, щоб набратися сил та наснаги. Навіть, якщо ваш малюк харчується всього лише один раз на день, але сповнений сил і енергії, бігає, стрибає, веселиться, то їжі, яку він споживає протягом дня, вдосталь. Якщо ви хвилюєтеся, що ваша дитина голодна, то насипте у величенький піднос різноманітних ягід, фруктів, горішків, зелені, сухофруктів і хай вона бігає і час від часу під’їдає «живі» вітамінки.
Якщо вас цікавить, а коли ж у дитини з’явиться нормальний апетит, коли ж вона їстиме, як доросла, то відповідь проста – у підлітковому віці. Саме тоді організм почне інтенсивно рости і потребуватиме більшої кількості енергії.
Тому до того часу не потрібно силувати дитину, змушувати її, погрожувати чи навпаки, вмовляти. Це тільки ускладнить проблему. Якщо у вашого чада поганий апетит, то потурбуйтеся про те, щоб зберегти “харчовий інтерес”. Збирайтеся за столом у сімейному колі і садіть дитину на постійне місце. Нехай малюк бере приклад із вас. Також намагайтеся не готувати часто ті страви, які ваша дитина не любить, якими б корисними вони не були. Не використовуйте у приготуванні продукти, які не хоче вживати маля. Але спробуйте розказати про користь цих інгредієнтів. Можливо, з часом, ваш син чи дочка із задоволенням їстимуть усе, не копирсаючись у своїй тарілці.
Потреба в їжі фізіологічна. І ніяка дитина не моритиме себе голодом. Якщо у неї з’явиться апетит, то вона обов’язково про це повідомить. Повірте, дитячий організм знає краще, що і скільки йому потрібно. Дослухайтеся!
Нерідко батьки переймаються через те, що їхня дитина погано харчується. І відразу розпочинають шукати якусь патологію здоров’я, водять малюка медичними кабінетами чи навіть возять до «бабки». Однак часто відсутність апетиту зумовлена психологічними причинами:
Уважно прочитайте цей тест і виберіть пункти, притаманні вашій дитині. Чим більше позитивних тверджень – тим більше шансів оминути важку та затяжну адаптацію.