Віддавати дитину до дитячого садка чи ні? Можливо, йому буде краще вдома з мамою, нянею чи бабусею? Як зрозуміти, чи готова дитина до дитячого садочка? Такі запитання рано чи пізно хвилюють більшість мам. І це не дивно, адже похід до дитячого садка – це перше розставання малюка із сім’єю.
Тож почнемо по порядку.
Віддавати чи не віддавати дитину до дитячого навчального закладу вирішувати тільки батькам, зокрема мамі. Тільки вона (якщо саме мама перебуває у відпустці з догляду за дитиною) може зрозуміти, чи готова дитина до розлуки з нею, тому що знає свого малюка, як «облупленого». Іноді може здатися, що дитині краще буде вдома з матусею, бабусею (дідусем) чи нянею. Але повірте, жодна доросла людина, якими би психологічно-педагогічними знаннями вона не володіла, який би великий досвід роботи з дітьми не мала б, не зможе замінити дитині спілкування з ровесниками. Адже, коли малюк потрапляє у колектив своїх однолітків, то це надає йому можливість:
- навчитися відкладати свої потреби (дочекатися своєї черги);
- реально оцінювати свої здібності та слабкості;
- навчитися ділитися (іграшками, любов’ю)
- навчитися чогось від інших дітей;
- познайомитися з іншими дорослими і зрозуміти, що вони відрізняються (по – різному хвалять, сварять і втішають);
- розвинути толерантність і навчитися поважати відмінності;
- дізнатися, що інші діти також вихваляються, відчувають, бояться тощо.
Але, якщо ви все-таки вирішили не віддавати дитину до ДНЗ, то обов’язково водіть її у центри раннього дитячого розвитку, де б вона хоч трішечки проводила час без вашої присутності. Як не крути, а серед однолітків ваш малюк швидше навчиться опановувати себе, краще пізнає світ і гарантовано здобуде нові знання, якими тішитиме вас – маму і тата, які понад усе у своєму житті бажають йому щастя.
Далі… Як зрозуміти, що дитина дозріла до походу в ДНЗ? Ваша дитина більш-менш готова до відвідування дитячого садочка, якщо вона:
- часто хоче зробити щось самостійно;
- може лишатися кілька годин без батьків (у бабусі, друзів, із нянькою);
- висловлює дорослим свої побажання, потреби та думки;
- грається з іншими дітками без присутності батьків ( в іншій кімнаті);
- уміє сама подбати про себе (частково самостійно одягається, їсть без допомоги дорослих, вміє проситися до туалету, мити руки і т.п.)
Але, крім усього вище сказаного, потрібно звернути увагу на вік. Найбільш оптимальний вік для початку відвідування дитячого садка – три роки. Але бувають і винятки, коли дитина без проблем починає ходити до садка у 2-2,5 роки. Або навпаки: і в 5 років психологічно не готова до розлуки з мамою та перебування у дитячому колективі. Це залежить від темпераменту та характеру вашої дитини.
Якщо ваша дитина сангвінік, то чим раніше ви віддасте її до дитячого садочку, тим краще. Для флегматика оптимальний вік – 2-3 роки, холерика – 3-4. Але ж якщо ваша дитина меланхолік, то не поспішайте віддавати її до ДНЗ. Краще почекайте до років 5-6.
А також зверніть увагу на особливості характеру. Якщо ваша дитина фізично добре розвинена, непосидюча і весь час знаходить собі нові заняття, то її можна віддавати у садок навіть у 1,5- 2 роки. Якщо ж ваш малюк залюбки гортає книги, дивиться телевізор, любить різноманітність, постійно щось говорить, то можна спробувати повести його у дитячий заклад у 3-4 роки. Але ж якщо ваша дитина пізно почала говорити, більше любить слухати, аніж розповідати сама, то раніше 5-6 років у дитячому колективі їй буде важко.
І наостанок…Перш ніж віддати своє чадо до дитячого навчального закладу, дайте чесну відповідь самим собі: а чи готові ви, щоб ваша дитина відвідувала дитсадок.
Пропонуємо пройти невеличкий тест, який допоможе визначити Чи готова дитина іти у дитячий садок.
