На дитячому майданчику, у магазині чи ігровій кімнаті може статися так, що на вашу дитину накричить чужа доросла людина. Розгубитися в цю мить можуть не лише діти, а й батьки. Ось як захистити дитину, не почати сварку і навчити малюка, як діяти наступного разу.
Уявімо: ваш син без дозволу взяв чужу машинку, і мама її власника почала його сварити.

Станьте між дитиною й дорослим
Перед чужим дорослим дитина почувається беззахисною: коли зауваження робить рідна людина, малюк знає, чого чекати, а від незнайомця — ні. Тож спершу підійдіть і станьте поруч із дитиною, ніби між нею й дорослим. Потім спокійно привітайтеся й познайомтеся. Навіть якщо ви дуже розсерджені, пам’ятайте: дитина дивиться на вас і вчиться, як виходити з конфліктів.
Добрий день! Я мама Саші. Що сталося?

З’ясуйте, що сталося
Вислухайте дорослого, не перебиваючи. Якщо ваша дитина справді взяла чужу річ, визнайте це спокійно — без того, щоб сварити її при всіх.
Поговоріть із дитиною на рівні її очей
Присядьте, щоб ваші очі були на одному рівні: так варто говорити з дитиною про будь-що важливе, а не дивитися на неї згори вниз. Покажіть виразом обличчя й жестами, що розумієте: вона не хотіла нікого образити. І чітко проведіть межу «своє — чуже».
Тобі дуже сподобалася ця машинка, правда? Але вона Льошина. Давай повернемо її.

Пам’ятайте, що діти до 2–3 років ще погано розрізняють свої й чужі речі: вони охоче спостерігають за грою інших, не люблять ділитися своїм і водночас беруть усе, що бачать, думаючи, що все належить їм. Тож змалечку вчіть дитину питати дозволу взяти іграшку, яка сподобалася, а також дякувати й вибачатися.
Будьте на боці дитини
Покажіть, що не дозволяєте іншим говорити з вашою дитиною грубо. Спокійно попросіть дорослого надалі звертатися до вас:
Вибачте за те, що сталося. Якщо знову виникнуть питання — звертайтеся, будь ласка, до мене, а не до сина. Домовились?

Взагалі ж у дрібні дитячі суперечки краще не втручатися й дати дітям самим знайти вихід — звісно, якщо до бійки не дійшло.
Якщо дитина дуже засмутилася, що іграшку довелося віддати, визнайте це: «Тобі дуже сподобалася ця машинка». Можна домовитися пограти нею разом, якщо власник погодиться.

Обговоріть усе вдома
Ніколи не відчитуйте дитину при інших. Найкраще поговорити, коли вона заспокоїться, — дорогою додому, а ще краще вдома. Не повчайте, як треба було поводитися, а спитайте, чому вона так учинила. Тільки не прямо: «Чому ти так зробив? Хіба я тобі не казала…» — а навідними запитаннями:
Ти взяв машинку, бо думав, що вона нічия? Як можна було дізнатися, чи можна її взяти?

Нехай дитина сама знайде відповідь — наприклад, «спитати в дітей або у вихователя». Так вона відчує себе впевненіше й наступного разу зможе спертися на себе.


