Пахолок, або пахолик, — так здавна називали хлопчика-підлітка, а ще учня чи помічника. Пахоликами кликали й малих хлопчиків, які на Різдво ходили по хатах вітати людей. Цей звичай називають пахолкуванням.
Як пахолкували
Різдвяні свята мого дитинства минали в селі, у бабусі й дідуся. Ми з сестрою чекали вечора, щоб піти колядувати. А я трішки заздрила братам: вони ще зранку ходили пахолкувати й поверталися з торбинками, повними солодощів, а часом і з дрібними грошенятами.
Брати носили господиням сіно. На Святвечір його кладуть на покуті й на стіл під скатертину, а на сіно ставлять кутю та узвар. Хлопчик заходив до хати, віддавав сіно й розповідав коротенький віршик-привітання.
Мої брати ходили пахолкувати зранку на Святвечір. Тоді це було 6 січня, а тепер, за новоюліанським календарем, — 24 грудня. Подекуди ж пахолики вітали людей уже на Різдво вранці, тобто тепер 25 грудня.
У місті з сіном у двері ніхто не дзвонить, та й у селах звичай майже забувся. Але віршики пахоликів збереглися, їх записували фольклористи ще понад сто років тому. Вивчіть один із синочком — і нехай маленький пахолик привітає бабусю, хрещених і сусідів.
Чому у віршиках школа
Колись хлопчиків віддавали вчитися до дяка — церковного співця, який навчав дітей грамоти. Тому пахолок у віршиках «родився в вівторок, а в середу рано — до школи віддано». А жартівливі рядки про те, як дячок послав малого по рибку чи по цибульку, розповідали, щоб розсмішити господарів.
Двері відчиняю — щастя й радості бажаю
Цей віршик розповідали брати авторки. Він найкоротший, тож його легко вивчити.
Я маленький пахолик,
Родився в вівторок,
А в середу рано
Мене в школу віддано.
Іду, плачу — стежечки не бачу.
Двері відчиняю —
Щастя й радості бажаю!

Книжечки читати, Христа забавляти
Ще один варіант того самого віршика.
Я маленький пахолик,
Родився у вівторок,
А в середу рано
У школу видано —
Книжечки читати,
Христа забавляти.
Будьте здорові
З празником Різдвом!
Послав мене дячок по рибку
Жартівливий народний віршик. Дячок — учитель у сільській школі. Малий пахолок не купив рибки, а схопив її, от дячок і нам’яв йому вушка. Та він не плаче довго: відчиняє двері й вітає господарів зі святом.
Я маненький пахолок, родився в вівторок,
А в середу рано до школи дано.
Послав мене дячок по рибку,
А я не купив, та так ухватив.
Дячок нагнав, шапочку зняв, вушка нам’яв.
Я іду, плачу, стежечки не бачу.
Двері відчиняю, з празником поздоровляю!
Ще до свят
- Колядки для хлопчиків
- Українські народні колядки
- Як правильно посівати — на Новий рік, 1 січня.


