Поради дитячого психолога

Як поводитись, коли чужий дорослий кричить на вашу дитину

Ситуація, коли на дитину кричить чужа доросла людина, може виникнути на дитячому майданчику, у магазині, ігровому дитячому центрі. Зачасти не тільки діти, а і самі батьки не знають , як правильно повести себе у даній ситуації.

Як же правильно відреагувати на випадок, коли на вашу кровинку чужа людина підвищила голос? Зараз ми дамо відповідь на це болісне запитання:

Уявімо ситуацію, що ваша дитина взяла без дозволу чужу іграшку і мама того малюка «виховує» вашого…

Перед дорослими дитина відчуває себе беззахисною. Звісно, коли зауваження робить рідна людина, то малюк знає, на яку саме реакцію можна очікувати. Інша ситуація, коли ця людина незнайома…

Якщо все таки сталося так, що на вашу дитину незнайома людина підвищила голос, то в першу чергу ви маєте загородити свого малюка від неї. Потім спокійно, з повагою привітатися і познайомитися з цією людиною. Навіть, якщо ви дуже розлючені, пам’ятайте, що ваша дитина поруч і важливо показати на власному прикладі, як правильно знаходити вихід із конфліктних ситуацій.

Коли ви дізналися про причину, чому саме ваше чадо потрапило під «роздачу», присядьте до нього, щоб ваші очі були на одному рівні (узагалі усі питання, які ви хочете обговорити з малечею завжди проводяться у такому положенні, і ні в якому випадку не дивлячись на дитину згори донизу).

Покажіть дитині своїми жестами, виразом обличчя, що ви розумієте, що вона не хотіла нікого образити. Обов’язково проведіть межу «своє-чуже».

Пам’ятайте, що діти до 2-3 років важко розрізняють свої та чужі речі. Вони залюбки спостерігають за грою інших дітей, не люблять ділитися власними іграшками і водночас беруть будь яку річ у полі їхнього зору без дозволу, думаючи, що все належить їм. Тому намагайтеся змалечку привчати дитину просити дозволу взяти іграшку, яка сподобалася, а також дякувати та вибачатися.

Обов’язково будьте на стороні власного малюка, покажіть, що ви не дозволяєте спілкуватися з ним погано. Доречно буде домовитися з іншою мамою, як діяти у майбутньому, якщо ситуація повториться.

А взагалі краще не втручатися у дитячі конфлікти і дати можливість малюкам самостійно знайти вихід із ситуації (звісно, якщо не дійшло до бійки). Якщо ви маєте можливість купити дитині іграшку через яку стався конфлікт, то пообіцяйте дитині подарувати її.

Ніколи не відчитуйте дитину у присутності інших. Краще всього, коли уже дитина заспокоїться дорогою додому, чи ще краще вдома проаналізувати те, що сталося, щоб дитина навчилася,як не потрапляти у подібні ситуації.

Не правильно говорити дитині, як потрібно себе поводити. Краще поцікавтеся, чому саме так вчинила дитина. Але не ставте запитання прямо «Чому ти так вчинив? Хіба я тобі не говорила…»

Краще побудуйте питання так: « Ти узяв іграшку, бо думав, що вона нічия?», «Тобі мабуть сподобалася іграшка і ти хотів…?» тощо. Ставте навідні запитання і допоможіть дитині самій знайти вихід із проблемної ситуації.

Цей підхід допоможе дитині відчути себе більш компетентною і в складній ситуації спиратися на себе, щоб надалі не потрапляти в таке становище.

Серія аудіоказок для дітей, які відмовляються їсти

Багатьох батьків турбує те, що дитина відмовляється від прийому їжі. Причини можуть бути різні. Але все ж хочеться допомогти тим батькам, у яких малеча вередує, коли їсть.

Ми підготували для вас декілька аудіоказок, які допоможуть позбутися цього дитячого капризу. Сподіваємось, що прослухавши їх, діти зрозуміють, що їсти – це корисно.

чому потрібно їсти, аудіоказка, дитина не хоче їсти, що робити щоб дитина їла — Чому потрібно їсти? (4:55)

як ілюша животик годував, аудіоказка онлайн, слухати безкоштовно, дитина не хоче їсти, що робити щоб дитина їла — Як Ілюша животик годував (4:00)

8 порад, як виховати дитину гарним помічником

Ви хочете, щоб ваш малюк виріс відповідальним та чуйним до вас та інших? Тоді змалечку йому потрібно виділити певні домашні обов’язки.

Першим таким обов’язком буде прибирання іграшок, далі – це може бути складання з вами випраної білизни (маленька дитина залюбки буде шукати однакову пару шкарпеток), допомога у митті посуду (дитина подає, а мама чи тато миють посуд). Спочатку ваші син чи донька будуть це робити разом з вами, а з часом ви і не помітите, як вони роблять це самостійно.

Часто ми, батьки, не дозволяємо дитині нам допомагати, тому що вважаємо, що потім все рівно прийдеться переробляти. Але це неправильний підхід. Коли ви відмовете раз чи два, втретє малюк може й не запропонувати допомогу. Іноді батьки вважають, що хай краще дитина робить уроки, відвідує гуртки та секції, а по дому вони впораються самостійно. Але це теж не вірна тактика. Особисті успіхи та досягнення не повинні бути важливішими за турботу про близьких.

Якщо ви хочете виховати дитину гарним помічником, тоді ось декілька порад:

Cтежте за своїми словами. Дякуйте дитині за те, що вона хороший помічник, а не просто говоріть їй «дякую за допомогу». Так ви підвищуєте їй самооцінку і вона відчуває себе корисною і важливою.
Розплануйте дитячий графік. Щоб навчити дитину планувати свій час і привчити її до порядку, додайте домашні справи до її розкладу (після уроків музики, малювання, хореографії чи спортивних тренувань).
Перетворіть це на гру. Так, як усі діти люблять гратися, перетворіть виконання домашніх обов’язків на гру.
Не платіть гроші за допомогу. Гроші можуть знизити дитячу мотивацію, так як це більше схоже на бізнес-угоду.
Давайте ті завдання, які корисні для всієї родини. Якщо ви хочете попрости дитину про допомогу, то краще сказати: «Прибери у вітальні» , аніж «Прибери СВОЇ іграшки». «Помий посуд» замість «Помий після СЕБЕ посуд».
Не вживайте фразу «РОБИ РОБОТУ ПО ДОМУ». Ця фраза звучить наказово. Краще казати: «Давай приберемо», тоді домашні справи не перетворяться на рутину.
Не асоціюйте домашні обов’язки з негативом. Не можна наказувати дитину за якусь провину виконанням домашніх справ. Не варто скаржитися при дитині, що вам уже набридло мити після всіх посуд та весь час прибирати вдома, тому що чадо візьме з вас приклад.
Не вимагайте від дитини більшого, аніж вона може. Невеличкий перелік справ, які можуть виконувати діти в залежності від віку. Дитина у віці:

2-3 років – збирає іграшки, підмітає підлогу і складає власний одяг на стільчик;
4 років – допомагає сервірувати стіл, годує домашніх улюбленців, допомагає мамі чи татові застилати постіль після сну;
5 років – розливає по склянках воду, молоко чи сік, прибирає кімнату, відповідає на телефонний дзвінок, виносить сміття;
6-8 років – чистить овочі овочечисткою, вибиває килим, готує бутерброд, вигулює собаку;
9-10 років – замінює постіль на ліжку, робить покупки, дещо може випрасувати, планує власний день народження, пришиває ґудзики;
11 років – залишається вдома з меншим братом чи сестрою, стежить за своїм одягом, розкладає їжу на тарілки, сервірує стіл, прибирає зі столу, миє посуд, вкладає спати молодших, читає їм казку.

Дотримуйтесь цих простих порад, і вже найближчим часом помітите, як ваші діти стають справжніми помічниками.

Ось чому ваші діти не хочуть їсти

Однією з найбільш розповсюджених проблем, з якими зіштовхуються батьки дошкільників, – поганий апетит у дитини. Але дорослим варто розуміти, що малюки 2-6 років не потребують великої кількості їжі. Достатньо енергії вони отримують за рахунок перекусів печивом, фруктами, бубликами чи сухофруктами. Їм не потрібні порції каші та борщу, щоб набратися сил та наснаги. Навіть, якщо ваш малюк харчується всього лише один раз на день, але сповнений сил і енергії, бігає, стрибає, веселиться, то їжі, яку він споживає протягом дня, вдосталь. Якщо ви хвилюєтеся, що ваша дитина голодна, то насипте у величенький піднос різноманітних ягід, фруктів, горішків, зелені, сухофруктів і хай вона бігає і час від часу під’їдає «живі» вітамінки.

Якщо вас цікавить, а коли ж у дитини з’явиться нормальний апетит, коли ж вона їстиме, як доросла, то відповідь проста – у підлітковому віці. Саме тоді організм почне інтенсивно рости і потребуватиме більшої кількості енергії.

Тому до того часу не потрібно силувати дитину, змушувати її, погрожувати чи навпаки, вмовляти. Це тільки ускладнить проблему. Якщо у вашого чада поганий апетит, то потурбуйтеся про те, щоб зберегти “харчовий інтерес”. Збирайтеся за столом у сімейному колі і садіть дитину на постійне місце. Нехай малюк бере приклад із вас. Також намагайтеся не готувати часто ті страви, які ваша дитина не любить, якими б корисними вони не були. Не використовуйте у приготуванні продукти, які не хоче вживати маля. Але спробуйте розказати про користь цих інгредієнтів. Можливо, з часом, ваш син чи дочка із задоволенням їстимуть усе, не копирсаючись у своїй тарілці.

Потреба в їжі фізіологічна. І ніяка дитина не моритиме себе голодом. Якщо у неї з’явиться апетит, то вона обов’язково про це повідомить. Повірте, дитячий організм знає краще, що і скільки йому потрібно. Дослухайтеся!

Серія аудіоказок для дітей, які відмовляються їсти

9 психологічних причин зниження апетиту в дітей

Нерідко батьки переймаються через те, що їхня дитина погано харчується. І відразу розпочинають шукати якусь патологію здоров’я, водять малюка медичними кабінетами чи навіть возять до «бабки». Однак часто відсутність апетиту зумовлена психологічними причинами:

Серія аудіоказок для дітей, які відмовляються їсти

Тест: Чи готова дитина іти до дитячого садка?

Уважно прочитайте цей тест і виберіть пункти, притаманні вашій дитині. Чим більше позитивних тверджень – тим більше шансів оминути важку та затяжну адаптацію.

Ваша дитина: